Підготовка бджіл до зими. 

Неочікувано рано прийшли холод та сльота і змусили комах ураз припинити медозбір та відсиджуватись у вуликах в очікуванні кращих часів, посилено готуючись до зимівлі. Матки закінчують відкладення яєць, а їх «труд-

армія» тим часом заклеює прополісом найменші щілини в домівці. Саме зараз слід потурбуватись про надійний заслін від проникнення у вулики гризунів,установити загороджувачі.Крім того, ще залишаються роботи, які обов’язково потрібно виконати перед зимівлею. У першу чергу – сформувати гніздо, до чого беруться, як тільки виведеться більша частина розплоду.Заодно перевіряють

надійність утеплення вуликів,що значною мірою залежить

від матеріалів, із яких виготовлені мати. Найкращі–з мате-

ріалу з високою гігроскопічністю(мох, мати з соломи). Не можна утеплювати тими, що спричиняють концентрацію вологи безпосередньо в гніздах, наприклад подушками з технічної вати. Бо це, своєю чергою,призведе до вологості та цвілі у вуликах і хвороб бджіл, можливе бродіння меду безпосередньо в стільниках. Збирання гнізда не можна відкладати на пізню осінь,його треба завершити,доки бджоли ще не зібралися в клуб. Краще у сонячні дні, коли комахи вилітають з вулика. Щоб правильно його сформувати, необхідно врахувати ймовірні маршрути переміщення бджіл узимку. Зазвичай восени клуб займає звільнені від розплоду стільники навпроти льотка, захоплюючи верхньою частиною печатний мед, що вико-

ристовується для поживи. Споживаючи корм, він переміщується спочатку вгору,а досягнувши верху вулика, рухається вуличками вздовж до задньої стінки. Якщо на шляху клуба зустрінеться пуста чи мало-медова рамка,

бджоли не зможуть її перейти і загинуть,хоч у вулику буде достатньо корму. Тому необхідно подбати не тільки про корм у гнізді, а й про правильне його розміщення. У вуликах із сильними сім’ями(9-12 вуличок) з обох боків

гнізда ставлять повно-медові (по3,5-4 кг меду) рамки, за ними,ближче до центра, – дві медово-пергові й медові, з не менш ніж 2 кг меду. Таким чином, у вулику необхідно залишити, як мінімум, 20-25 кг меду. Якщо сім’я середньої сили(7-8 вуличок), то з краю гнізда ставиться найповно-медова рамка, а потім – рамки з меншою його кількістю. У крайній корму повинно бути від двох до трьох кг. Решта меду–це запас, а всього його потрібно 15-18 кг. В ослаблених сім’ях, або нукле-вусах (до 6 вуличок), повно-

медові рамки ставляться в середину вулика, навпроти льотка,а по краях – маломедові, але з не менш ніж по 1,5 кг меду.Загалом його має бути від 8 до15 кг. Для полегшення переміщення клуба бджіл у процесі спожи-

вання корму в гнізді наверх рамок і перпендикулярно до них кладуть2-3 дерев’яні брусочки (10 х 10 та завдовжки 300 мм) на відстані 8-10 см один від одного.
У зимівнику,де комахи перечікують холод,вулики розміщені у два (інколи три)яруси льотками до проходу. На нижньому зазвичай сильні сім’ї, нагорі слабші – їм там тепліше, тож є шанс, що краще перезимують і будуть не надто ослаблі. У бджолиному царстві – мир і спокій. Щоб його непорушували миші, дбайливий господар льотки засітковує від гризунів, а поміж вуликами на долівці розставляє мишачу потраву. Термометр і психрометр у зимівнику вкрай необхідні, аби мати інформацію про температуру і вологість.

За нормальної температури, тобто+2-3°, з гнізда знімають верхнє і бокове утеплення. Впродовж зими верхні й нижні льотки мають бути відкриті та захищені від мишей. Потрібно стежити, щоб температура була не вище +3 і вологість– не більш як 70-80%.

Під час зимівлі бджолам не треба створювати умов для занепокоєння. У першій половині зими відвідувати утеплене приміщення з вуликами слід один-два рази на місяць. А в другій – частіше,тому що вже є розплід, бджоли стають активніші, необхідно ретельніше стежити за температурою в зимівнику й за необхідності регулювати її. Передусім прислухаємося до шуму бджіл: якщо у вулику тихо, це свідчить, що зимівля проходить нормально. А коли гудуть, це вказує на ненормальний стан, який необхідно виправити.

Заходити до зимівника треба з червоним світлом. У другій половині зими необхідно прочистити нижні льотки від підмору.
 Інколи бджоляр виявляє,що в гнізді мало корму або він був неправильно зібраний. До того ж у другій половині зими в гнізді з’являється розплід, і в цей час од голоду можуть загинути цілі сім’ї. Тож без візиту у зимівник

не обійтись.Для підгодівлі комах біля їхнього клубка треба поставити рамку з кормом. Це потрібно робити дуже швидко і при червономусвітлі, щоб бджоли не почали

полишати рамку і гніздо.

Найчастіше підгодовують цукровим сиропом.Його готують

так. Воду (одну вагову частину)доводять до кипіння і всипають цукор (дві вагові частини), помішуючи до повного розчинення.

Затим сироп охолоджують до 38ОС і заливають у завчасу підготовлені якісні стільники. Для щільнішого заповнення чарунок ліпше скористатися чайником із тонким носиком. Стільник ставлять з нахилом і спершу заповнюють сиропом з одного боку, потім – з другого. Добре заповнений стільник уміщує близько трьох кілограмів густої рідини.Цукровий сироп можна згодовувати також зі скляної банки.

Заповнивши її солодкою масою,горлечко обв’язують марлею у кілька шарів і встановлюють перевертом над клубком бджіл. Ще раз наголошуємо: це роблять дуже швидко,до того ж прикриваючи гніздо від холодного протягу.Завбачливі пасічники для зимової підгодівлі залишають кілька рамок із невідкачаним медом. У такому разі стільник з медом вирізають і кладуть на рамку над клубком на заздалегідь підготовлені реєчки, щоб ним

могли пройти комахи. Підгодовуючи взимку бджіл,

обов’язково слід брати до уваги рівень вологості у зимівнику.

Якщо приміщення сухе, а кормом є мед, то комахам потрібна вода.Найліпше – трішки підсолоджена снігова. Нею заповнюють пляшечки настільки, щоб рідина не

виливалась, якщо їх покласти на бік. При цьому в шийку опускають марлевий джгутик, інший кінець якого кладуть упоперек рамок під припідняте спереду полотно. Треба

пам’ятати також, що скло за низької температури тріскається, а вода замерзає.

Якщо зимівник вологий, на підгодівлю можна використати мед,що осів. Беруть його близько одного кілограма, загортають у марлю і кладуть на рамки під полотно. Таким же чином використовують цукрово-медове тісто,

яке часто називають «канді».