Шукати в цьому блозі

неділю, 24 листопада 2013 р.

 Шипшина- лісова троянда.

Належить до родини розових і є дикою родичкою троянди, відтак поетичне найменування – лісова троянда. Латинська ж назва – Rosa cinnamomea, або Rosa majalis. В Україні ростуть шипшина корична, яблунева, повисла, собача. Усі вони подібні між собою, але класично цілющою вважається коричнева, або травнева.ДЛЯ медичних потреб використовують плоди, які збирають у стані повної стиглості(але не перестиглими) вручну,врукавицях, бо рослина колюча. Сушать у сушарці або духовці при температурі 80-100 С, розіславши тонким шаром. Сухих плодів виходить 50 відсотків. Готову сировину зберігають у сухих прохолодних приміщеннях. Термін при-
датності – два роки.Плоди шипшини містять аскорбінову кислоту (до 17 % на суху речовину), каротин,вітаміни В 1, В2, РР, К, пантотенову кислоту, флавоноїди,фенолокислоти, пектинові речовини, цукри, органічні кислоти, солі,заліза, марганцю,фосфору, магнію, кальцію.Справляють протицинготну,
антисклеротичну і протизапальну дії, активізують ферментні системи і окислювально-відновлювальні процеси, сприятливо діють на вуглеводний обмін, посилюють синтез гормонів та регенерацію тканин, стимулюють опірність організму до несприятливих чинників довкілля, посилюють
секрецію жовчі, підвищують діурез. Застосовують плоди для лікування гіпо- і авітамінозів С та Р, при гострих і хронічних інфекціях, при атеросклерозі, нефритах, гострих та хронічних захворюваннях печінки й кишківнику, при виразковій хворобі, геморагічних діатезах, гемофілії, кровотечах (легеневих, маткових), гіпертиреозі, недостатності надниркових залоз, травматичному
шоку. Добрий терапевтичний ефект одержують при пневмонії, бронхо
пневмонії, бронхіальній астмі. Як жовчогінний засіб – у лікуванні хронічного
гепатиту, холециститу, холангіту. Плоди шипшини входять до вітамінних чаїв. Сироп із водного згущеного екстракту – холосас – призначають
при холециститі та гепатиті. З насіння виготовляють олію, яку застосовують як зовнішній засіб для гоєння ран, у стоматології (гінгівіти, стоматити),при тріщинах сосків, пролежнях, трофічних виразках гомілки, дерматозах, а у вигляді клізми – при неспецифічному виразковому коліті.Внутрішньо – настій плодів(10 г або столову ложку сировини на 200 мл окропу) по півсклянки 2-3 рази на день до їди. Холосас: по чайній ложці 2-3 рази на день, дітям
– по чверті чайної ложки.Розмножується шипшина насінням, кореневищними пагонами, відводками, кореневищними та зеленими живцями.Найпростіший і найдоступніший спосіб – пагонами, він дає змогу зберегти цінні властивості материнської рослини.Кореневищна частина на пагоні має бути 12-15 см, надземна– 10 см. При достатньому поливі пагони відразу висаджують на постійне місце.Рослина любить світло і багаті гумусом ґрунти, рН –
5,5-6,5. Добре розвивається на чорноземах,суглинистих і супіщаних ґрунтах. Під шипшину слід відводити дреновані,вирівняні ділянки без близького залягання ґрунтових вод.На кислих ґрунтах необхідне вапнування гашеним вапном із розрахунку 300-800 г на кв. м. Ділянки мають бути забезпечені поливом. Висаджувати ліпше восени до замерзання ґрунту або ранньої весни
до розпускання бруньок на відстані 1,5 м один від одного. Відстань між рядами 3 м. Посадкові ями 40 см глибиною і 40-60 см у діаметрі заправляють поживною сумішшю: 10-15 кг перегною (компосту),200 г суперфосфату, 50 г калійної солі, 70 г аміачної селітри. Добрива ретельно перемішують із ґрунтом і висаджують саджанець у яму так,щоб коренева шийка після поливу (4-5 л води на кущ) знаходилася на рівні ґрунту. Потім мульчують торфом та тирсою.Перед садінням пагони обрізають на 2-3 бруньки (10 см);
корені занурюють у глиняну бовтанку, ліпше з гетероауксином (100 мг на 10 л води).Тоді саджанці ставлять у яму,розправляють корінняпо колу,
присипають землею і ущільнюють.Для кращого запилення і врожайності через кожні 3-4 рослини садять 1-2 кущі шипшини іншого сорту. При осін-
ньому садінні під зиму рослини підгортають, а навесні одразу після припинення приморозків розгортають.
Догляд полягає в утриманні пристовбурових кругів у пухкому й чистому від бур’янів стані та щорічному підживленні, а саме (з розрахунку на кв. м): 1-1,5 кг органіки,200-300 г суперфосфату, 100-150 г калійної солі,100-200 г
аміачної селітри. Замість суміші можна внести 300-350 г нітрофоски.

Немає коментарів:

Дописати коментар